Via (viaaaa) wrote,
Via
viaaaa

Василь Червоній – загибель чи вбивство?

Василь Червоній – загибель чи вбивство?

4 липня 2009 року трагічна смерть обірвала життя народного депутата України чотирьох скликань, члена Вищої церковної ради УПЦ КП, старости Свято-Покровського кафедрального собору м. Рівне, голови Рівненської обласної організації Української Народної Партії Василя Червонія.

6 липня Василя Червонія поховали біля центрального кафедрального Свято-Покровського собору поряд із митрополитом Рівненським і Острозьким Даниїлом.
На похороні було близько п’яти тисяч чоловік ( за оцінками преси, як на мене – набагато більше), напередодні цілу добу тривала служба у соборі – аби мешканці Рівного могли попрощатися з Червонієм. Віддати останню шану загиблому соратнику приїхали люди з усієї України, вперше в житті бачила таку кількість мужніх чоловіків із сльозами на очах. Співали Гімн України і стріляли з рушниць , спускали труну під улюблену пісню Василя про Полісся – ось тут є відео похорону:
http://www.rivne1.tv/Info/?id=2991&p=0&p1=2

Звісно, були виступи. Голова УНП Юрій Костенко попросив вибачення у Василя Червонія – можливо, й щиро, але мимоволі закралася думка, що перед мертвими вибачатися простіше. Різні були промови «діячів» - і від душі, й формальні, але загальний настрій був щемно-трагічним – Рівненщина понесла величезну втрату, люди втратили Провідника – одночасно із сльозами горя на обличчях людей видно було розпач і безпорадність, якусь навіть дитячу розгубленість.

Немилосердно пекло сонце, виступи тривали дуже довго. І ось слово взяв Микола Поровський: «Я не вірю ні у які блискавки. Читав висновок судово-медичної експертизи – де зазначено, що струм увійшов через ліве плече і вийшов через праве плече. Де ви бачили блискавку, що б’є не вертикально, а горизонтально?». Всі люди стиха загомоніли – бо то була думка, висловлена вголос від імені багато кого, хто не вірив у випадковість загибелі Василя Червонія. І вже у наступному виступі хтось продовжив думку про вбивство: «Загинули Чорновол, Ємець, Оробець , і Червоній став з ними в ряд».

Ще напередодні у Києві, читаючи повідомлення про смерть Червонія, жодної секунди не вірила у випадковий збіг обставин і версію смерті від блискавки. У Рівному я очікувала почути факти від очевидців і соратників – і то відбулося вже одразу біля могили покійного, люди говорили про це. Соратнику Червонія – Євгену Жовтяку – слова для виступу так і не надали. В’ячеслав Кириленко також не виступав – стояв серед людей оддалік. Хтось з керівників області зачитав слова співчуття від Президента України Віктора Ющенка, а потому одразу заговорив Володимир Бондаренко (і краще б він мовчав) : «Коли ми йшли до могили, дехто з людей кинув нам вслід «О, приїхали Юлькіни жучки». То ми кажемо, що ми не «жучки», ми також привезли співчуття від Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, не одному ж Президенту співчувати». Люди знову стиха загули – але вже від огиди і обурення, то було дуже недоречно і непристойно – таке верзти на похороні.

Коли почали засипати могилу, і всі кидали пригорщі землі на труну, людський вир зіткнув мене з Кириленком – тихенько попросила його про те, аби депутати ВР ініціювали порушення кримінальної справи за фактом загибелі Василя Червонія. В’ячеслав пообіцяв порадитися з іншими депутатами і зробити все можливе, аби це вбивство було розслідуване.

Потім був поминальний обід – на якому всі знову і знову розпитували один одного, що саме трапилося. Помітила, що всі члени УНП продовжували наполягати на версії про випадкову блискавку, мешканці Рівного говорили мало і неохоче – видно було деяку упередженість і побоювання, що ми поїдемо назад до Києва, а їм там залишатися і жити.
Поспілкуватися з родичами не було можливості – бо це виглядало б просто неетично, тому всі одне одному переказували чутки про те, що нібито казали родичі і свідки загибелі Василя. І говорили різне.

Далі я просто викладу ту інформацію, що почула у Рівному, прочитала у пресі, отримала від різних адресатів на електронну пошту за останні дні:

1. Мешканці Рівного говорили, що Василь з родиною поїхав купатися на озеро, почався дощ, родичі вийшли на берег, а Червоній залишився у воді – поплавати під дощем. Потім люди з берега побачили, як Василь різко здригнувся, нібито хотів вискочити з води, і впав. В цей час гримів грім – але дуже далеко, і блискавки видно не було. Дехто з очевидців бачив, як впав Василь, з вікон будиночків, що нібито є на березі озера.

2. У найперших повідомленнях ЗМІ писали про те, що Василь вудив рибу з вудкою, в яку нібито потрапила блискавка.

3. Інші ЗМІ писали про те, що Василь розмовляв під час дощу мало не у озері по мобільному телефону, через що в нього нібито влучила блискавка.

4. 4 липня було названо одразу три різних лікарні, у які начебто відвезли Василя Червонія.
5. Частина ЗМІ писала, що Василь Червоній помер у машині швидкої допомоги, частина ЗМІ запевняла, що його рятували у реанімаційному відділенні ще декілька годин. Після похорону преса написала таке: «Блискавка увійшла в одне плече і вийшла в інше, розірвавши серце, кажуть очевидці і лікарі. Зазвичай вона входить у землю вертикально.» http://www.radiosvoboda.org/content/article/1770672.html. Виникає слушне питання - який тоді був сенс у реанімаційних заходах і чи були вони взагалі?

6. Одразу після повернення у Київ мені надіслали листа, де розповіли, що блискавка вийшла через ногу – і що була обпечена плоть ноги.

7. Також мені надіслали скан висновку судово-медичної експертизи, у якому зазначено причину смерті : «Ураження атмосферною електрикою» – яким чином судмедексперт зробив висновок про природу електричного струму, невідомо. Проте перелік ушкоджень – відсутній, на підставі чого саме зроблені висновки – невідомо.

А тепер про тих, кому вигідна була смерть Василя Червонія саме зараз:

1. У зв’язку з подіями по «справі Лозинського» була виявлена наступна закономірність:

Василь Червоній закінчив в 1975 р. середню школу на батьківщині батька в с.Грушка Кіровоградської області.
http://maidanua.org/static/news/2009/1246739047.html

У цьому самому с.Грушки Ульянівського району Кировоградської області народився і мешкав вбитий 16 липня Валерій Олійник.

І дуже неподалік – у тому ж Ульянівському районі Кіровоградської області 15 липня загинув у автокатастрофі син народного депутата України Ганни Герман.

Перші повідомлення про вбивство Валерія Олійника у Голованівському лісі надходили до преси саме від осередку УНП у Кировоградській області.

2. У зв’язку з приїздом партиарха Кирила:

Василь Червоній ініціював розгляд питання по недопущення патріарха Кирила не територію Рівненської області і це питання мало бути поставлення на голосування у Рівненській облраді 10 липня.

Також Червоній планував із соратниками організацію блокування патріарха Кирила у Бориспільському аеропорту м.Києва 28 липня 2009 року.

Окремо звертаю увагу - на запит у Гуглі залишився кеш з наступною інформацією:
«Василь Червоній, Микола Поровський та Володимир Пилипчук дадуть прес-конференцію у ... Про це повідомили з прес-служби РОО УНП. Інші новини за 26.06.2009 ...www.ogo.rv.ua/hot_news/28314 - Сохранено в кэше – Похожие»
Станом на сьогодні сайт «Ого» не працює і довідатися, яку саме прес-конференцію планував Василь Червоній, не маю змоги – чи то щодо подій на Кировоградщині, чи щодо приїзду патріарха Кирила.

Ще одна цитата з новин: «Цю трагедію вважає не випадковою і священик Степан Маринич – колишній соратник покійного, нещодавно відсторонений від служби не без участі Члена вищої церковної ради УПЦ КП Василя Червонія. «Не треба ніколи нікому копати яму», – зауважив Степан Маринич.» http://www.radiosvoboda.org/content/article/1770672.html . Це вже схоже на погрозу.

Одночасно хочу зазначити, що у Інтернеті почалася шалена інформаційна кампанія про «Кару Божу» буквально з перших хвилин появи повідомлень про загибель Василя Червонія. Версію про блискавку активно педалювали і підігрівали прихильники Московського патріархату, і навіть були погрози «незгідним», що вони можуть повторити долю Василя Червонія. І при цьому члени УНП, присутні в Інтернет просторі, наполегливо просили не піднімати питання про те, що смерть невипадкова – що також насторожує.

Підводячи риску, зазначу, що смерть Василя Червонія відбулася за незрозумілих обставин, в ній були зацікавлені різні кола політичних і релігійних діячів, і реалії та наведені факти потребують дослідити справу в рамках кримінального процесу – із залученням слідчих органів, бо замовчування факту вбивства Василя Червонія є неприпустимим злочином перед мешканцями Рівненської області та всієї України.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 54 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →